ВІДПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДПИСА́ТИСЯ, ишу́ся, и́шешся, док. 1. Письмово відповідати, не торкаючись головного, обминаючи суть справи.

2. тільки док., рідко. Закінчити писати. Хтось не знає, як хтось листи хронічно пише і все їх винен і ніяк не одпишеться (Л. Укр., V, 1956, 428).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 618.