ВІДМО́ВЧУВАННЯ, я, с. Стан за знач. відмо́вчуватися. Відмовчування на сигнали преси — це форма затиску критики (Рад. Укр., 15.III 1961, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 609.