ВІДМО́ВНО. Присл. до відмо́вний. Незабаром підійшла до мене якась пані і спитала, чи пізнаю я її? Я відмовно замотав головою (Збірник про Кроп., 1955, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 609.