ВІДЛА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДЛА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Відповідати лайкою .на лайку. — Свинята-мужичата! — відлаювався Василь, простуючи до свого двору (Мирний, IV, 1955, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 599.