Про УКРЛІТ.ORG

відлатати

ВІДЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Побити когось. Відлатав я йому боки (Сл. Гр.); [Xапчук:] Ти арештував би її, цю прокляту бабу! Це ж вона облила мене водою! [Дудка:] Як же так? Ха-ха-ха! [Xапчук:] А дві других відьми граблями одлатали! (Мам., Тв., 1962, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 599.

вгору