ВІДЛА́МУВАТИСЯ, ується і ВІДЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛАМА́ТИСЯ, а́ється і ВІДЛОМИ́ТИСЯ, о́миться; мн. відло́мляться; док. 1. Ламаючись, відокремлюватися, відділятися від чого-небудь. Люди, наблизившись до самого берега [річки], схвильовано стежили,.. як сунуть і сунуть по бурунливих чорториях крижані брили, відламуючись від рідних місць (Гончар, II, 1959, 201); [Корн:] Відламалась лопасть у гвинта (Корн., II, 1955, 56); 3 кожним поворотом колеса псується залізна вісь. Ще трохи — і вона відломиться (Донч., І, 1956, 480).

2. тільки недок. Пас. до відла́мувати й відло́млювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 599.