ВІДКА́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до відка́чувати 1. Тут був вихід на поверхню, і шахтарі сперечалися, чи можна спрямувати сюди відкачувану з шахти воду (Ю. Япов., II, 1958, 362).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 589.