ВІДЗНА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відзна́чи́ти. Густо-червоною стрічкою був відзначений шлях від Харкова на Запоріжжя (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 28); Бойові заслуги Чапаєва були відзначені в наказі Реввійськради республіки (Рад. Укр., 4.IX 1949, 3); // безос. присудк. сл. За мужність і героїзм, проявлені в роки війни, комсомол України було відзначено орденом Червоного Прапора (Наука.., 6, 1959, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 586.