ВІДЖИ́ТИЙ, а, е. Який не відповідає сучасності; застарілий. Його [Г. Успенського] народництво, піддане соціал-демократичній критиці, Франко вважав уже подоланим і віджитим світоглядом (Рад. літ-во, З, 1957, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 584.