Про УКРЛІТ.ORG

віддавлювати

ВІДДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. відда́влять; док., перех. 1. Те саме, що відти́скувати. Йому й вершок збере з глечика, й сиру віддавить у ворочку (Вирган, В розп. літа, 1959, 255).

2. Натискаючи на що-небудь, викликати біль; ушкоджувати. Професор глянув на неї гостро і знищувальне. Так дивляться на трамвайного сусіду, коли він віддавлює вам мозоль (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 243); — Вдаряй звідси, Прісько, бо так і оддавлю дверима п’яти (Юхвід, Оля, 1959, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 576.

вгору