ВІДГОДІ́ВЛЯ, і, ж. Те саме, що відгодо́вування. Жирові складки у гусей на животі свідчать про добру здатність до відгодівлі (Птахівн., 1955, 23); Колгоспи ставлять на відгодівлю і нагул великі гурти рогатої худоби, молодняка і свиней (Рад. Укр., 14.V 1957, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 570.