ВІДГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Добре годуючи, вирощувати гладким (тварин). Восени він відгодовував птицю кашею та волоськими горіхами (Стельмах, На.. землі, 1949, 162); Колгосп.. відгодував 186 голів свиней (Рад. Укр., 5.III 1953, 2); // розм. Добрим харчуванням сприяти погладшанню когось. Вже ж вона мене й годує! Одгодовує! (Л. Укр., IV, 1954, 201); Здається, були вони [австрійські офіцери] не в облозі, а десь в гостині, де їх одгодовували як на сало (Вас., Незібр. тв., 1941, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 570.