Про УКРЛІТ.ORG

відгадувати

ВІДГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду. Так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить (Стор., І, 1957, 58); Рибалки відгадують зміни погоди по чайках (Наука.., 7, 1956, 24); Дидона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней (Котл., І, 1952, 82); І радіє Балькаїза Мов дитина, якщо владар Загадки не відгадає (Л. Укр., IV, 1954, 191); розм. Розпізнавати. Треба вміти відгадати друга (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 66); // Давати яке-небудь пояснення або тлумачення снам. — Недурно мені сю ніч чорна собака снилася, — похваливсь голова. — Жінка одгадувала: напасть… Так воно й є! (Мирний, II, 1954, 40); — Я без тебе давно сон відгадала (Донч., III, 1956, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 568.

вгору