ВІДВІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відві́дувати. Коли почався час відвідувань, ми з Ромкою перші пройшли до саду лікарні (Сміл., Сашко, 1957, 174); Федора Дикуна теж кортіло побувати в Новосельцях, що після дворазового одвідування стали для нього рідним куточком (Добр., Очак. розмир, 1965, 266); Початок цій дружбі поклали їх мало не щовечірні відвідування дослідної лабораторії (Шовк., Інженери, 1956, 406).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 564.