ВІДВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і неперех. Закінчити вартувати; провартувати належне. Відвартував своє; Я вже відвартував.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 561.