ВІДБРАКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до відбракува́ти. Відбраковані клони викопують і виносять з поля (Колг. Укр., 7, 1957, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 558.