ВІВТО́РОК, рка, ч. Назва другого дня тижня (після неділі). Отже і вівторок настав (Кв.-Осн., II, 1956, 71); — Бувай, солдат! — Прощавай, солдат! — Який-бо день: понеділок? Вівторок? (Мал., II, 1956, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 550.