ВІВСЮЖО́К, жка́, ч. Зменш. до вівсю́г. Якийсь скороспілий вівсюжок.. заколосився (Донч., V, 1957, 538).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 550.