ВЧИ́ТУВАТИСЯ (УЧИ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВЧИТА́ТИСЯ (УЧИТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док., у що. Вникати, входити в зміст того, що читається. Федоренко жадібно вчитувався в кожне слово, заглиблювався в повість (Кач., І, 1958, 499); — Ага! Це — Ївзі Семенівні! — вчитавшися в адресу, зрозумів нарешті парубійко (Головко, II, 1957, 552).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 793.