ВЧИН, ВЧИ́НЕНИЙ, ВЧИНИ́ТИ, ВЧИНИ́ТИСЯ, ВЧИ́НОК, ВЧИНЯ́ТИ, ВЧИНЯ́ТИСЯ, ВЧИ́СТИТИ, ВЧИТА́ТИ, ВЧИ́ТЕЛІВ, ВЧИТЕЛЮВА́ННЯ, ВЧИТЕЛЮВА́ТИ, ВЧИ́ТЕЛЬ, ВЧИ́ТЕЛЬКА, ВЧИ́ТЕЛЬСТВО, ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, ВЧИ́ТЕЛЬЧИН, ВЧИ́ТИ, ВЧИ́ТИСЯ див. учи́н, учи́нений і т. д.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 793.