ВЧЕ́ТВЕРО (УЧЕ́ТВЕРО), присл. У чотири рази. Гнида витяг із-за пазухи згорнений учетверо аркуш і поклав на столі (Головко, II, 1957, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 793.