ВУ́ЄЧКО, а, ч., діал. Пестл. до ву́йко 1, 2. — Ой, вуєчку, не бийте, не буду вже, — заговорив малий пастух (Стеф., Вибр., 1949, 192).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 782.