Про УКРЛІТ.ORG

вусань

ВУСА́НЬ, я́, ч. Чоловік з вусами. Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (Горд., II, 1959, 8); В загоні Руднева справді всі стали вусанями (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 788.

вгору