Про УКРЛІТ.ORG

вулиця

ВУ́ЛИЦЯ, і, ж. 1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. А скільки ж у Харкові вулиць, так батечку мій! Довгі та прямі, та є і мощені (Кв.-Осн., II, 1956, 308); Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Головко, II, 1957, 157); // Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Уїжджають вони у саме село Лани, проїхали три вулиці, й дівчина устала з воза (Вовчок, І, 1955, 351); З піснями дівчата, смугляві, веселі, по Ленінській вулиці йдуть (Сос., Солов. далі, 1957, 29); // перен. Про мешканців таких будинків. — Вся вулиця збіглася дивитися на дивовище! (Фр., IV, 1950, 505); [Роман:] Тепер вже так повелося, що: що вулиця, то й звичай; що хата, то й закон (Кроп., II, 1958, 23); Дівчата сиділи на колодках.. Колодки були Андріянові — хату нову збирався ставити. А тим часом було де вулиці збиратися (Бурл., О. Вересай, 1959, 167).

Бу́де й на на́шій (мої́й і т. ін.) ву́лиці свя́то див. свя́то; Викида́ти (ви́кинути) на ву́лицю див. викида́ти;

Дава́ти зеле́ну ву́лицю — пропускати без затримок, поза всякою чергою. Світло-бежевий "ЗИЛ".. з червоним хрестом на вітровому склі стрілою мчить магістралями міста. Регулювальники дають йому "зелену вулицю" (Веч. Київ, 16.IV 1957, 2); Деся́тою ву́лицею обмина́ти (обхо́дити) кого — старанно, свідомо уникати зустрічі з ким-небудь. То було ніколи й не загляне [Параска] в нашу хату, обминає наш двір десятою вулицею (Н.-Лев., II, 1956, 19); На всю ву́лицю — так, що чути далеко. Сама усе дивиться на нього [портрет]… а далі як придивилась… як зарегочеться на усю вулицю… (Кв.-Осн., II, 1956, 18); Не валя́ється на ву́лиці див. валя́тися.

2. Місце надворі, де молодь збирається на гулянку, а також сама гулянка. На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Кв.-Осн., II, 1956, 423); В українському селі існує цілий ряд традиційних форм [дозвілля],.. як молодіжні вулиці, вечорниці (Нар. тв. та етн., 4, 1964, 20).

Збира́тися (зібра́тися) на ву́лицю — сходитися на гулянку (звичайно увечері). Он і майдан, де ми на вулицю вбираємося (Мирний, І, 1954, 83).

3. Зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь. — Вулиця на перший погляд, може, і весела, вільна, та це тільки на перший погляд. А насправді вона залишає тяжкі наслідки, хвороби, тюрму (Мик., II, 1957, 489).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 785.

вгору