Про УКРЛІТ.ORG

вузловий

ВУЗЛОВИ́Й, а́, е́. 1. У якому сходяться колії, шляхи тощо. На вузловій станції наш поїзд мав чимало стояти (Вас., II, 1959, 270); Вишгород був вузловим пунктом, через який ішли товари з півдня і півночі по Дніпру (Вісник АН, 8, 1949, 44).

2. перен. Головний, центральний. На початку XX століття вузловим пунктом усіх суперечностей імперіалізму і найбільш вразливою його ланкою виявилась Росія (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 7); Сучасність поетичного слова.. полягає, перш за все, в чуйності поета до головних, вузлових питань народного життя (Поезія.., 1956, 166).

3. техн. Стос. до вузла (див. ву́зол 1 7). Всі ремонтні роботи [в майстернях РТС] проводяться прогресивним вузловим методом (Рад. Укр., 13.XI 1960, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 783.

вгору