ВУ́ЗЛИЧОК, чка, ч. Зменш. до ву́злик. Добре го [його] в’язали, гой добре!.. Линвочку до линвочки прикладали, вузличок учетверо зав’язували (Хотк., II, 1966, 293); Військовий юрист розгорнув на столі маленький вузличок з землею (Довж., І, 1958, 281).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 783.