ВУГО́Р ¹, гра́, ч. Риба зі змієподібним тілом. До нелускатих риб належать сом, вугор, мінога (Технол. пригот. їжі, 1957, 38); Та ось витягли [рибалки] величезного, довшого за людину, морського вугра (Сміл., Сад, 1952, 281).

ВУГО́Р², гра́, ч. Невеличкий горбочок на шкірі (найчастіше на обличчі), що виникає внаслідок закупорення сальної залози. Сіре вилицювате обличчя з ямками від недавніх вугрів перекосилося від страху (Руд., Вітер.., 1958, 359).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 781.