ВУГЛЯЧО́К, чка́, ч., діал. Зменш. до вугля́к. Вогонь нічого не залишає, крім вуглячків і попелу (Стельмах, І, 1962, 613).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 781.