ВУГЛУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. вуглува́тий. Він говорив не дуже голосно,,, рухи не позначалися округлістю, але й не вражали вуглуватістю (Трубл., III, 1956, 214).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 781.