ВРИ́НУТИ (УРИ́НУТИ), ну, неш, док., рідко. Те саме, що пори́нути; потонути.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 759.