ВРА́ЗЛИВІСТЬ (УРА́ЗЛИВІСТЬ), вості, ж. Властивість за знач. вра́зливий 1 1,2. — Може, в серці нема тої вразливості, тої ніжності, що була… (Гончар, І, 1954, 72); О, скільки б я тепер дав за ту юнацьку наївність і вразливість (Ю. Янов., II. 1958, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 758.