ВПА́М’ЯТКУ (УПА́М’ЯТКУ), присудк. сл. Пам’ятається, не забувається. Чи впам’ятку, Онєгін, Вам, Як ми в алеї сам на сам Зустрілися, і так покірно Ваш осуд вислухала я? (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 748.