ВП’ЯТЬО́Х (УП’ЯТЬО́Х), присл. У складі п’яти осіб. Вп’ятьох одній корові Зривали лободу (Мал., Серце.., 1959, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 756.