ВОЄВО́ДИН, а, е, іст. Належний воєводі. Права рука воєводина безсило повисла (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 123).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 723.