ВОЩАНИ́Й, ана́, ане́. 1. Прикм. до віск; просочений воском. Толові шашки, загорнуті у вощаний папір, запалили (Перв., Атака.., 1946, 34); // Зробл. з воску. Вощана кулька.

2. Який має колір воску; блідо-жовтий. Обличчя його посіріло, і вуха стали вощаними, як у мерця (Перв., Материн.. хліб, 1960, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 746.