ВО́ТЧИННИЙ, а, е, іст. Прикм. до во́тчина. На кінець [1-го] тисячоліття існують вже великі вотчинні господарства, основані на праці феодально залежного населення (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 376).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 746.