ВОРІ́ТОЧКА, чок, мн. Зменш.-пестл. до воро́та 1. — Чи чула ти, дівчинонько, Як я тебе кликав?.. Як повз твої воріточка Сивим конем їхав? (Чуб.,V, 1874, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 738.