ВОРУШНЯ́, і, ж., розм., рідко. Те саме, що метушня́ 1. Аж ось по хатах, по оборах ворушня, гамір, крик, біганина… (Фр., VIII, 1952, 340).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 743.