ВОРСИ́СТИЙ, а, е. З ворсою, з ворсинками. Вона.. почала мовчки старанно обмітати ворсистий килимок (Коз., Сальвія, 1959, 182); Ворсиста шинель, закоротка для нього,.. робила його цибатим і трохи смішним (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 742.