ВОРОНЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вороненя́. Обідаємо, а вороненятко підстрибом, підстрибом та й присусідиться до гурту (Ковінька, Кутя.., 1960, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 740.