ВО́РОК, а, ч. 1. Мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування сиру.

2. діал. Мішок. Ворок пшениці.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 740.