ВОРОЖИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для ворожіння. Ворожильні карти; // Який виконується під час ворожіння. Ворожильна пісня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 740.