ВОРОЖБИ́ТСТВО, а, с., заст., рідко. Те саме, що ворожі́ння. — Сей раз прощу ще тобі оце бабське ворожбитство, але другий раз не вдасться воно тобі більше (Коб., II, 1956, 44); Але що чекає попереду? Перемога чи поразка? .. Ворожбитство тут недоречне (Рибак, Час.., 1960, 434).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 739.