ВОЛОЧИ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до волочи́льник 1. Волочильниця на якусь частку хвилини зупиняє верстат (Веч. Київ, 22.ІІІ 1957, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 733.