ВОЛО́ВНЯ, і, ж. Будівля для утримання волів. Коли ж з-за горба показалось нарешті солом’яне царство панського току .. з безконечно довгими стодолами та воловнями — я чую, як моє тіло стає холодним (Коцюб., II, 1955, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 727.