ВОЖА́ТА, тої, ж., розм. Те саме, що піонервожа́та. На зборах загону сказала вожата: "Давайте наробимо квітів до свята!" (С. Ол., Вибр., 1959, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 724.