ВОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. води́ти 1-4. Курсант школи прапорщиків Микола Щорс з головою поринає у навчання, вивчав способи водіння військ, взаємодію частин (Скл., Легенд, начдив, 1957, 18); Він розумів, що зараз Валя показуватиме свій найвищий клас водіння машини (Собко, Зор. крила, 1950, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 718.