ВОДОЛО́ВЧИЙ, а, е. Який ловить воду. Схили гір вкриє густа мережа водоловчих, напрямних канав (Колг. Укр., 12, 1958, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 720.