ВОДОЛА́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до водола́з 1. Артист у водолазному костюмі почав поволі злазити з баркаса (Трубл., II, 1955, 159); // у знач. ім. водола́зна, ної, ж. Кімната для водолазів. [Зорін:] О, і новий партгрупорг. А я вас там, у водолазній, розшукував (Баш, П’єси, 1958, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 720.