ВОДОКРУ́Т, у, ч., діал. Вир. В тому водокруті [потонули] дружина і Андрійко (Рибак, Дніпро, 1953, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 720.